|
На уроках історії ми вивчали тему
"Велика Вітчизняна війна”. Мені захотілося поговорити з головою ради ветеранів
Журавлем Миколою Митрофановичем, розпитати про його життя, послухати розповідь
очевидця тих далеких, але ніколи не забутніх подій.
Микола Митрофанович зустрів мене дуже привітно. Роки не
зігнули цю людину.
Швидко плинув час у цікавій розмові. Ось його розповідь…
1.
Ваше відношення до Великої
Вітчизняної війни?
-
Війна, особливо Велика Вітчизняна, - це війна, а не романтична прогулянка по
ордени і медалі. Війна не на життя, а на смерть. Війна, яка розпочалась, як ІІ
Світова війна 1 вересня 1939 року включила в себе і Велику Вітчизняну війну,
бувшого Радянського Союзу. Ця війна втягнула до себе 61-у державу, більше 80 %
населення. У боях з обох сторін брало участь 110 міл.чол. Велика Вітчизняна
війна, яка відбулася, розпочала не 1-го вересня 1939 року, а 22 червня 1941
року, що її відрізняє від ІІ Світової: має відношення до Великої Вітчизняної
війни – однозначне. Це війна справедлива, війна за незалежність Батьківщини,
війна за знищення прагнення до світового панування, про яке мріяли німці. Війна
патріотична, всенародна. Війна, яка збережеться у пам’яті наших нащадків, яка
дала можливість з’явитися на світ другому вже поколінню внуків, правнуків.
2.Які
сучасні думки щодо Великої Вітчизняної війни
Вас незадовольняють?
- Поділяю
погляди всіх, хто не знає, що таке війна, а тверезо оцінює те лихо, яке
сталося, і яке припало на долю того покоління, якому прийшлося вести боротьбу
за свою гідність, часів, за свою Батьківщину, за свою рідню, свою землю. З
огидою ставлюся до тих, хто твердить, що якби ми були здались, то жили б так,
як живуть пани німці. Це блюзнірство! Не задовольняє мене та фальсифікація, яка
здійснюється в засобах масової інформації (преса, радіо, телебачення тощо) щодо
висвітлення Великої Вітчизняної війни. Боляче чути, читати, коли принижується
велич подвигу Радянського солдата у Великій Вітчизняній війні. Який вандалізм
вчинили, щодо загиблого солдата, в окремих регіонах України (Західні області).
Неможу змиритися з намаганням демократів прирівняти УПА (українська повстанська
армія) з ветеранами Великої Вітчизняної війни. Вояків УПА хочуть показати, як
вояків, які забезпечили появу незалежної України. Незалежна Україна стала
можливою тільки тому, що був розгромлений фашизм Радянською Армією.
3.
Велика Вітчизняна війна в нашому
селі?
- З
села пішло на фронт 837 чоловік, 429 чоловіків загинули на фронтах Великої
Вітчизняної війни. 330 чоловік померло після дня Перемоги 1945 року. Зараз на
території сільської ради проживає 19 фронтовиків, з них 13 інвалідів. Учасників
війни 473 чоловіки, з них 17 солдатських вдів. На початку війни звільняли села
солдатські дивізії. В 1943 році звільняли солдати 47 гвардійської піхотної
дивізії, 35 піхотної дивізії, танкісти корпусу Генерала Пунекіна 837 днів
боротьба за звільнення села. Односельці зустрічалися з командиром 47
Гвардійської дивізії Осташенко Федором командиром танкістів. ???????? і 96
звільняли село розвідник Смірнов Микола Якович (живе в Севастополі). Восенін
Анатолій Трохимович, Плахотніченко Олександр Юхимович, Онищук Григорій
Федосійович повернулися після війни в село.
4.
Велика Вітчизняна війна у
Вашому житті?
- В
моєму житті війна не була прогулянкою. За роки війни бачив і відчув лиха
забагато, що можна було б поділитися і з іншими, а особливо з тими, хто хотів
забути учасників війни, особливо фронтовиків. Інвалід Великої Вітчизняної війни
ІІ групи.
Коли війна розпочалася знаходився у місті Севастополі, де
проходив дійсну армійську службу. Був мобілізований до діючої армії і обороняв
Севастополь. Воював на Карельському фронті. Був чотири рази поранений у 1942 та
1943 роках, крім того отримав контузію. Маю нагороди : медалі "За оборону
Севастополя”, "За оборону Заполяр’я”, "За розгром Німеччини”, "За оборону
Одеси”, Великої Вітчизняної війни ІІІ Ступеня, медаль "Маршал Жуков”.
Був направлений до Архангельського кулеметного училища, де і зустрів Перемогу. Після Перемоги
працював на партійній радянській роботі в районах та райвиконкомах, вчителем, а
з 1960 по 1981 – директором Сурсько – Михайлівської СШ.
В 1987 році утворена рада ветеранів села Сурсько –
Михайлівки і мене обрали головою ради ветеранів і до сьогодні.
| 
